Your word is a lamp to my feet

Библия на финно-угорских языках



Библия

Выбрать язык

Книги Ветхого Завета

Книги Нового Завета

предыдущая главаследующая главабез русского текста

АПОСТОЛ ПАВЕЛЛÖН КОРИНФÖ МÖД МÖДÖДÖМ ГИЖÖД

2-Е ПОСЛАНИЕ К КОРИНФЯНАМ

7 юр

Глава 7

1 Мусаяс, со мыйта кӧсйысьӧм Енмыс сетӧма миянлы! Сідзкӧ, весалам ассьыным вир-яйнымӧс да ловнымӧс став пежсьыс. Кутам овны Енсьыс полӧмӧн, Сылӧн вежалуныс мед тырвыйӧ лоӧ миян пытшкын!1Итак, возлюбленные, имея такие обетования, очистим себя от всякой скверны плоти и духа, совершая святыню в страхе Божием.
2 Восьтӧй миянлы сьӧлӧмнытӧ, ӧд ми некодӧс эгӧ дӧзмӧдӧй, некодлы лёксӧ эгӧ вӧчӧй, некод помысь эгӧ озырмӧдчӧй.2Вместите нас. Мы никого не обидели, никому не повредили, ни от кого не искали корысти.
3 Тайӧс висьтала ог тіянӧс мыждӧм могысь. Водзынджык ме шулі нин тіянлы, мый ті миян сьӧлӧмынӧсь, ми дасьӧсь овны и кувны тіянкӧд ӧтвылысь.3Не в осуждение говорю; ибо я прежде сказал, что вы в сердцах наших, так чтобы вместе и умереть и жить.
4 Ме ёна эска тіянлы да ошйыся тіянӧн. Шогъяс вылӧ видзӧдтӧг ме ёна нимкодяся, ӧд ті ёна бурӧданныд менӧ.4Я много надеюсь на вас, много хвалюсь вами; я исполнен утешением, преизобилую радостью, при всей скорби нашей.
5 Македонияӧ воӧм бӧрын миян эз вӧв некутшӧм шойччӧг. Миянлы быд боксянь вӧлі сьӧкыд: ортсысянь – усьласисны, а пытшкӧсаным вӧлі полӧм.5Ибо, когда пришли мы в Македонию, плоть наша не имела никакого покоя, но мы были стеснены отовсюду: отвне--нападения, внутри--страхи.
6 Но Енмыс, ловнас усьӧмаясӧс Ышӧдысь, ышӧдіс миянӧс Тит воӧмӧн,6Но Бог, утешающий смиренных, утешил нас прибытием Тита,
7 и эз сӧмын тайӧн. Миян ловным кыпаліс тшӧтш сыысь, мый ті ышӧдӧмныд Титӧс. Сійӧ висьталіс миянлы, ті пӧ ёна гажтӧмтчанныд меысь, ёна шогсянныд да доръянныд менӧ. Таысь меным нӧшта на нимкодь лои.7и не только прибытием его, но и утешением, которым он утешался о вас, пересказывая нам о вашем усердии, о вашем плаче, о вашей ревности по мне, так что я еще более обрадовался.
8 Дерт, менам сьӧлӧмӧй нормыліс, мый аслам гижӧдӧн шогӧ уськӧді тіянӧс. Но ӧні ог нин шогсьы, ӧд ме аддза, мый гижӧдыс шогӧдліс тіянӧс сӧмын кад кежлӧ.8Посему, если я опечалил вас посланием, не жалею, хотя и пожалел было; ибо вижу, что послание то опечалило вас, впрочем на время.
9 Ме нимкодяся ог тіян шогӧ усьлӧм понда, а нимкодяся сы понда, мый тіян шогсьӧмныд бергӧдіс тіянӧс мыжъяссьыныд. Тайӧ шогсьӧмыс вӧлі Ен кӧсйӧм серти, сідзкӧ, нинӧм лёксӧ ми эгӧ вӧчӧй тіянлы.9Теперь я радуюсь не потому, что вы опечалились, но что вы опечалились к покаянию; ибо опечалились ради Бога, так что нисколько не понесли от нас вреда.
10 Ӧд Ен кӧсйӧм серти шогсьӧмыд бергӧдӧ мыжъясысь, а тасянь воӧ мездмӧм. Сідзкӧ, та йылысь жалитны оз ков! А мувывса шогъясыд вайӧдӧны кулӧмӧдз.10Ибо печаль ради Бога производит неизменное покаяние ко спасению, а печаль мирская производит смерть.
11 Видзӧдлӧй, мый вайис тіянлы Ен кӧсйӧм серти шогсьӧмныд: кутшӧма ті зілянныд петкӧдлыны ассьыныд мыжтӧмлуннытӧ, дӧзманныд лёк вӧчысь вылӧ да лёк вӧчӧмсӧ мустӧмтанныд. Кутшӧма ті гажтӧмтчанныд миянысь, ловнаныд ыпъяланныд да кӧсъянныд мыжаӧс веськыда мыждыны. Ті быд боксянь петкӧдлінныд ассьыныд сӧстӧмлуннытӧ.11Ибо то самое, что вы опечалились ради Бога, смотрите, какое произвело в вас усердие, какие извинения, какое негодование на виновного, какой страх, какое желание, какую ревность, какое взыскание! По всему вы показали себя чистыми в этом деле.
12 Ме гижи тіянлы эг сы вӧсна, коді вӧчис лёксӧ либӧ кодлы вӧчисны лёксӧ, а гижи тіянлы, медым ті гӧгӧрвоинныд Ен водзын, кутшӧма ми тӧждысям тіян вӧсна.12Итак, если я писал к вам, то не ради оскорбителя и не ради оскорбленного, но чтобы вам открылось попечение наше о вас пред Богом.
13 Сідзкӧ, тіян долыдлунныд долыдмӧдіс и миянӧс. Но нӧшта на долыд лоис Титлӧн нимкодясьӧмысь, ӧд сылӧн сьӧлӧмыс оз нин майшась тіян вӧсна.13Посему мы утешились утешением вашим; а еще более обрадованы мы радостью Тита, что вы все успокоили дух его.
14 Ме ошйысьлі Тит водзын тіянӧн, да меным абу яндзим таысь. Ми ставсӧ висьтавлім тіянлы веськыда, и Тит водзын миян ошйысьӧмным тшӧтш вӧлі веськыд.14Итак я не остался в стыде, если чем-либо о вас похвалился перед ним, но как вам мы говорили все истину, так и перед Титом похвала наша оказалась истинною;
15 Ӧні, тіянӧс казьтылігӧн, сылӧн сьӧлӧмас ёнджыка на содӧ тіян дінӧ муслуныс, ӧд ті ёна кывзысьӧмныд сылысь, полӧмӧн да пыдди пуктӧмӧн сибӧдӧмныд сійӧс.15и сердце его весьма расположено к вам, при воспоминании о послушании всех вас, как вы приняли его со страхом и трепетом.
16 Меным нимкодь, мый быдторйын верма тіян вылӧ лача кутны. 16Итак радуюсь, что во всем могу положиться на вас.


предыдущая глава Глава 7 следующая глава